То хто насправді чернівецькі журналісти?

Прес-клуб

— Скандальна фраза Захара Подкидишева у блоговій мережі Вкурсі про те, що тусовка журналістів 8 червня була «злетом профеcійних хвойд».

— Гнівна відповідь Захару журналістки газети «Час» Надії Вірної та її зауваження про те, що Захар Подкидишев на той момент був радником міського голови і міг усвідомлювати що його заяви сприймуть як офіційну позицію Ратуші.

— Відставка Захара Подкидишева з посади радника міського голови з питань звязків з громадськістю.

Ці події суттєво розбурхали медійний простір нашого міста.

Тепер, коли пристрасті довкола цього вщухли, давайте все ж таки 18 червня о 18:30 у «Literatur Cafe» спробуємо дати відповідь хто ж вони Чернівецькі журналісти?

До обговорення запрошуємо Надію Вірну, Захара Подкидишева, журналістів, дописувачів Вкурсі та всіх небайдужих.

15 коментарів

Очередное собрание по поводу собрания, чтобы обсудить собрание :)

збурила менійне середовище стрілянина у Вашківцях, а не ця буря в склянці.

шось останнім часом дуже всі хочуть десь збирати журналістів, говорити про їхню роботу, про них самих, шось їм показати, чомусь їх навчити — і це, як правило, НЕ журналісти.

якби я був журналістом — в останню чергу хотів би, щоби хтось там публічно вирішував «хто насправді чернівецькі журналісти». Тому не дивуйтесь, якщо журналісти не прийдуть — це цілком закономірно.

Погоджуючись з Миколою (про те, що за журналістів не варто, щось вирішувати, вчити і показувати), всеж думаю, що потреба в дискусії є і її формат та тематику мають визначити самі журналісти…

Міша, зверни увагу яке формулювання
візьми представників будь-якої професії і запроси на зустріч, де «всі бажаючі» будуть вирішувати чи вони «Хвойди, зовсім не хвойди, хвойди, але не зовсім».

Або тут спеціально запрошують так, шоб їм не хотілося прийти — або недостатньо думалося перед написанням.

А якщо це буде зустріч хвойд? :)

Слушне зауваження…

Володимире, чия ідея?
Не вірю, що твоя

Ідея запропонувати чернівецьким журналістам збиратися по понеділках в Literatur Cafe належить мені. Я вважаю себе достатньо незаангажованою особою, особливо враховуючи перебування (в основному) в Києві. Але крім приміщення та кави потрібен ще й авторитетний координатор, який до того ж готовий витрачати свої зусилля та час. Такого (принаймі, поки що) немає, тому й збираються журналісти не щотижня, а від інформприводу до інформприводу. Ну, ще «звьозд» приходять послухати. Проте, imho, місту потрібен журналістський клуб, де регулярно обговорювалися б професійні питання, в тому числі в закритому (від політиків, політтехнологів, піарників, прес-секретарів тощо) режимі. Це я вам як політтехнолог говорю :)

Абсолютно правильно кажете, Олеже, але робите зовсім інше:)
кажете — журналістський клуб, закритий від усіх; а ініціюєте збори для журналістів та «усіх бажаючих».

Якщо дозволите пораду, вам варто знайти когось авторитетного серед журналістів, запропонувати своє приміщення для закритого журналістського клубу — і хай вони збираються, у закритому форматі. Мабуть, це єдино правильний варіант.

Так це ж не я іцініюю, а Володя Карагяур, йому й адресуйте претензії ))) А за пораду в стилі «Капітана Очевидність» дякую — саме про це я писав у своєму коменті. Якщо порадите такого журналіста — буду вдячний ще більше.

...Ідея запропонувати чернівецьким журналістам збиратися по понеділках в Literatur Cafe належить мені…
… Так це ж не я іцініюю, а Володя Карагяур, йому й адресуйте претензії…

Мопед не мой, я только разместил объяву? (с)

Шановний тезко, сподіваюся Ви, яко ІТ-менеджер, розумієте різницю між ідеєю та конкретним її втіленням іншими людьми. Безумовно, я відповідаю за всі заходи, що відбувається в Literatur Cafe — воно створене як майданчик для громадської та громадянської активності. Але міра цієї відповідальності залежить від того, чи це захід ВІД ІМЕНІ закладу, чи просто захід, ЯКИЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ у закладі. В ситуації з прес-клубом я вважаю, що краще хай ідея реалізується не зовсім так, як задумано, наж нічого не робити взагалі.
П.С. А Вашу цитату щодо мопеда не зрозумів. Очевидно, застарий :(

Хм… интересно, а кто, и на основании каких критериев, будет определять, кто может принимает участие в заседаниях закрытого клуба, а кто не может?

Все просто, як на посиденьках друзів: якщо громада когось не хоче бачити на зборах — його там бути не має.
Неформальна зустріч — на те вона і неформальна: якщо мені хтось не подобається з присутніх, я не прийду.

Або на таких зустрічах усім буде комфортно і корисно/цікаво — або такі зустрічі ніколи не будуть регулярними.

Очень похоже на черновицкие литтусовки — ограниченный круг инициированных, все хвалят творчество друг друга, рай и елей и все такое.

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте